Це одне з дванадцяти головних християнських свят, коли віруючі святять  вербу і приносять її додому для захисту оселі та здоров'я рідних. Але чому Вербна неділя називається саме так?

Давним-давно у євреїв була цікава традиція: коли царі або ж переможці в'їжджали до Єрусалиму, народ, тримаючи в руках пальмові гілки, зустрічав їх оваціями та радісними вигуками.

Так само, устеляючи дорогу пальмовими гілками і красивим вбранням, жителі міста зустрічали й Ісуса, але не як земного царя чи військового головнокомандувача, а як святого, що переміг смерть і гріх. З приходом Спасителя місцеве населення сподівалося на швидке звільнення від римського ярма.

Христос приїхав в місто верхи на ослові, що на Сході означало мир (в'їзд на коні сигналізував про війну). Ця знаменна подія отримала назву Вхід Господній у Єрусалим або Пальмова неділя.

Оскільки в Україні пальми не ростуть, наші предки, віддаючи шану Ісусу, несли до церкви вербові гілки. Саме вони стали аналогом пальмових гілок, якими іудеї прославляли Ісуса Христа в Єрусалимі.Тому й свято стало називатися Вербною неділею.

Особливу увагу приділяли прикметам на Вербну неділю:

Якщо у Вербну неділю сонячна погода — урожай буде бідним.

Якщо ж іде дощ — чекай багатого врожаю.

Вітер, який дме в цей день, переважатиме цілий рік.

Кажуть, якщо під час бурі кинути освячену вербу проти вітру — негода вщухне. А якщо увіткнути освячену гілочку в землю — верба вбереже посіви.

Здавна люди свято вірять — у будинок, де є свячена верба, не потрапить блискавка.

Сила свяченої верби настільки велика, що якщо постукати її гілочками по тілу — увесь рік будеш здоровим, переконують в народі. Посадиш на Вербну неділю кімнатну рослину — швидко розбагатієш.