Другокласники вже не з чуток знають про те, що таке школа, їх очікування будуються на особистому досвіді, а не на захоплених і відірваних від життя враженнях, як у першокласників. Малюки вважають, що вчитися - це не стільки робота, скільки приємне проведення часу з новими друзями і поважне дефiлювання коридорами в стриманому дорослому одязі. Ну, і особистий портфель, зрозуміло.
Усі ми чудово розуміємо, що наші діти напередодні свого першого дня у школі можуть мати різні почуття – як захват, так і хвилювання та побоювання. А значить, щоб допомогти розвіяти страхи, у першу чергу необхідно провести їх ідентифікацію. Далі представлені десять причин, через які діти тривожаться із приводу майбутнього походу у школу.
Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим, важко зрозуміти. Це може бути їм лише зрозумілий сленг, але i нас — дорослих — також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гipше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття i любов на зрозумілій їй мові.
«Почервоніти від сорому», «сполотніти від подиву»,«позеленіти від заздрощів»... Використовуючи такі порівняння у побуті, ми підсвідомо пов'язуємо свій емоційно-чуттєвий стан із відповідними кольорами. Цей взаємозв'язок уже давно доведено психологами. Існує безліч теорій та методик щодо впливу кольору на організм людини. Зокрема, найвідомішою є методика, розроблена швейцарським психологом Максом Люшером. Це своєрідна діагностика кольором. На думку вченого, вподобання при виборі кольору людиною вказує на її психологічний стан і навіть на комунікативні та професійні здібності! Про вагомість діагностики Люшера свідчить її широке використання навіть на співбесідах при працевлаштуванні.
Дані наукових досліджень говорять про те, що ставлення людини до книги формується в молодшому шкільному віці. Вирішується питання, чи буде ставлення читача до книги активним чи пасивним. Відзначимо, що в наші дні, коли школа переорієнтується з пам'яті на мислення, роль книги незмінно зростає. А читають сучасні діти все менше й менше. Це пов'язано з жорсткою конкуренцією ТБ і комп'ютера, з тим, що нові сучасні книги не завжди доступні. Кожна книга повинна прийти до дитини в певному віці, інакше дружба з нею не відбудеться.
Досвід показує, що сучасні діти читають мало. Це веде до низької техніки читання. Немає необхідного оптимального читання, немає скорочитання.
Скорочитання - це читання більш ніж 300 слів за хвилину. Цікаво, що великі письменники, наприклад, О. Горький, читали 600 слів за хвилину. Найбільша швидкість читання зафіксована в американського президента Дж. Кеннеді - близько 2000 слів за хвилину. У деяких зарубіжних фірмах не беруть на керівну роль фахівця, якщо він читає менше 400 слів за хвилину.
Італійка Марія Монтессорі чудова вчителька, психолог, фізик, лікар. 70-ть років її ім'я було забуте у східній Європі і згадувалося лише в працях істориків педагогіки. А в той же час на Заході, в Америці, Азії відкривалися наукові інститути і академії, в яких вивчали і втілювали в життя антропологічні, дидактичні, педагогічні ідеї Марії Монтессорі, і мільйони дітей успішно навчалися в її школах.
Саме Монтессорі-школа занесена до Книги Гіннеса як найчисленніша. У ній навчається більше 22000 дітей, а знаходиться вона в Індії. Кажуть, що таку ж школу, але в Америці закінчила, наприклад, донька Білла Клінтона. Онуки і правнуки Льва Миколайовича Толстого, емігрували в різні країни світу, теж навчалися в Монтессорі-школах. У Нідерландах, Фінляндії та США дитячі сади і школи цього напряму включені в основний державний реєстр офіційних навчальних закладів.
Якщо Ви будете хоча б раз на тиждень перечитувати список заповідей Марії Монтессорі для батьків, то взаємини з дітьми можуть вийти на абсолютно інший якісний рівень.