Історія сніговика

      Чи замислювалися Ви над тим, що символізує сніговик за Вашим вікном та кому вперше в цілому світі спало на думку зліпити такого зимового красеня?
      Уявіть собі, наших улюблених, милих сніговичків раніше зображали величезними, злими сніговими монстрами. І не дарма — адже колись зими були затяжними і набагато холоднішими, тож приносили в домівки чимало клопоту.
  Вважалося, зліпити снігову бабу в час повного місяця — накликати на себе нещастя і нічні кошмари. А в Норвегії вірили, що розглядати сніговиків уночі з-за штор небезпечно! Зустріти снігову фігуру ввечері вважалось поганим знаком. Тому в темний час доби її намагалися обійти стороною. Це вже потім сніговики стали невід’ємними символами зимових свят.
   На Русі сніговиків ліпили з давніх-давен та поважали, як і володаря зими Мороза. Сніговиків просили про зменшення лютих морозів. Наші предки вірили, що хурделицею, снігопадами керують духи-жінки. Тому і ліпили на своїх подвір’ях снігових баб. Цікаво, що інші європейці завжди вважали снігову бабу чоловіком. Англійською це звучить «snowman».
   Християнська легенда розповідає, що сніговики — це янголи. Адже сніг — дар з неба. Ці зимові герої передають Богові прохання людей. Тому зі «свіжого» снігу ліпили маленького сніговичка і шепотіли йому сокровенні бажання. Вважалося, як тільки фігурка розтане, бажання буде доставлено на небеса та неодмінно здійсниться.
   В Європі сніговиків завжди розкішно прикрашали: вбирали в гірлянди, закутували в шарфи та давали в руки великі, густі мітли. Ніс із морквини задобрював духів урожаю та родючості. Перевернуте відро символізувало достаток в сім’ї.
   Цікавий звичай прикрашати сніговика намистом з головок часнику (для здоров’я родини і захисту від злих духів) існував у Румунії.
  За старовинним переказом, приблизно 1493 року вперше зліпив снігову фігуру скульптор, поет і архітектор Мікеланджело Буонарроті. Історичні дані запевняють, що першу писемну згадку про сніговика можна зустріти в одній з книг XVIII ст., яка розповідає про «красивого сніговика» величезних розмірів.
   Його величність сніговик вперше прикрасив дитячу книгу, видану в Лейпцигу.
  Лише в XIX сніговики «стали» добрими героями новорічних казок, з’явилися на вітальних листівках та завоювали любов дитячих сердець.